ржа
11ржа — іменник жіночого роду …
12РЖА — районное жилищное агентство …
13ржа — ж., народн. аржа, иржа (см. Шахматов, Очерк 233 и след.), укр. ржа, iржа, блр. iржа, ст. слав. ръжда ἰός (Супр.), болг. ръжда (Младенов 565), сербохорв. р̀ђа, словен. rjà, rǝjà, чеш. rez, др. чеш. rzě, слвц. hrdza, польск. rdza, в. луж. zerz,… …
14ржа — и, ж. устар. и прост. Ржавчина. Ржа покрыла коростой металл. Гладков, Цемент …
15іржа — рідше ржа, і, ж. 1) Червоно бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окиснення. || Колір оксиду феруму. || чого, перен. Про сліди, залишки чого небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. || перен., зневажл. Про надокучливу …
16ржа — див. іржа …
17Ржаўка — Sp Ržáuka Ap Ржаўка/Rzhawka baltarusiškai (gudiškai) Ap Ржавка/Rzhavka rusiškai L u. R Baltarusijoje …
18ржа — и; ж.; нар. разг. = ржавчина Покрыться ржой. Снять ржу. Железо уже со ржой. Уберечь душу от ржи. Никакая ржа не берёт (о физическом или духовном здоровье человека) …
19ржа́вить — ржавить, вит (вызывать на чём л. ржавчину) …
20ржа́нище — ржанище, а; мн. ища, ищ …
